Весна.

Про весну на землі і весну на душі.

Коли розпочинається весна?.. За календарем? За зміною погоди? За пробудженням природи? Ми робимо свої висновки через зовнішні або часові признаки і вважаємо, що вони вірні. А чи багато хто з нас знає фактичні признаки весняного приходу? Найперший – вже 23 грудня – день починає довшати – долати ніч! Слідом за ним, задовго до видимих ознак (10-15 лютого – самий суворий період), починає пробуджуватись природа: коріння дерев та кущів починає роботу: накопичує в собі сили та енергію, щоб понести життєдайну поживу гілочкам та брунькам – майбутнім листочкам та квітам. Але ми не спроможні, у суворі холоди, коли нам так зимно та морозно, усвідомити це? Тому для більшості людей початок весни це – лагідніше сонце, «котики» верболозу (свідчення праці коріння), талий сніг та лід, гомінкі струмки…
Безсумнівно, всі ми чекаємо весну. Та чи всі однаково радіємо? Кому подобається місити дорогою снігову «жижу» та грязь, від котрих так швидко промокає взуття та ноги? Як обійти ці розливи-калюжі? Ранкові заморозки! А скільки сміття, накопиченого за зиму і прихованого снігом розкриває весна! Це ж усе слід прибрати! Втім, хіба є у нас вибір? Це Божий закон: надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться! (Буття 8:22)
Нехай ми дочекались тільки первоцвіту, перших несміливих листочків, таких простеньких і крихітних, але вони подобаються нам хоча б тому, що змінили картину останніх 3-4 місяців. Ось і земля доспіла і чекає наших рук… Народна мудрість стверджує, що весняний день рік годує. Ми йдемо на наші ниви і приступаємо до «посіву», покладаючи великі сподівання на майбутні «жнива». Та чи буде весна для нас вдала? Це покажуть літо та осінь!
А чи схожі людські взаємини з Богом на зміну пір року? Напевно так! Давайте спробуємо віднайти аналогії.
Перший сніг і лід окутав людину після гріхопадіння. Після ідеальних, Богом дарованих умов життя, людина опинилася в непривітних, скрутних обставинах «зимних» стосунків з Богом: …проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свого життя.(Буття 3:17)
Однак не для наруги і погибелі Богом створений цей світ. Бог вбачав і посеред гріховного безладу, котрий все більше віддаляв людину від Творця, дещо, що цінне в очах Його. Хоч люта стужа гріха та хурделиця беззаконня, здавалось, охопила все, Бог живить корінь. Він Сам – той Корінь: Я, Ісус... Я є корінь і рід Давидів, зоря рання, досвітня. (Об’явлення 22:16) Посеред сердечного льоду, холодних людських взаємин, морозної збайдужілості спочатку засяяла Віфлеємська зірка – ...Він (Сам Господь) з'явився в тілі...(1Тимофію 3:16) Навіщо?! А щоб змінити акценти у Божому промислі! Віднині Бог спасає не народ (обраними були тільки нащадки Авраама), а людину: Бо кожний, хто лише прикличе ім'я Господнє - спасеться. (Римлянам 10:13)
Христос приніс світу Євангеліє у хрещенні покаянням та прощенні гріхів, у запоруці Духа Святого у синах Божих. Це та життєдайна пожива кореня, що пробуджує душі людські від зимової мертвості і оживляє окам’яніле людське серце.
Віднині кожна душа може увійти у «Божу весну», полишивши гріх і душевні муки у зимі цього світу. Проходить ця душа і свою пору первоцвіту, і несміливої зелені – каяття і усвідомлення власної гріховності. Вона видається собі такою мізерною у порівнянні з Божою величчю, яка відкривається, що не усвідомлює наскільки це цінно перед Небесами: …радість у Божих Ангелів за одного грішника, який кається.(Луки 15:10) Вони-то бачать перспективу душі у Небесних обителях. Для душі це – лише початок.
У присутності Божій, обдивляючись довкола, бачить душа кучі сміття та бруду. Навіть у собі починає знаходити масу бруду і непотрібного. Дух Божий заохочує наводити лад і у собі, і довкола. І береться душа за цю справу... Душа дорога, це ти вийшла на свою ниву... Так. Життя того, хто щойно усвідомив необхідність налагодження нормальних стосунків з власним Творцем – цілина перед Богом. Сніг ховав від наших очей не лише сміття, а й каміння і кістки, колоди і сучки, пастки і рови. Тепер наш вибір: або пустище у вовчках і теренах, або квітуча нива чи доглянутий виноградник або пишний сад. Тепер наш вибір: ростити пшеницю чи чечевицю, виноград чи маслину. Але знаймо одне – там будуть виявлятись і бур’яни. І скільки зростатиме і достигатиме збіжжя на нашій життєвій ниві, ми мусимо її очищати від бур’яну постійно...
Не проста праця – йти дорогою спасіння. Весна – лише початок нашого путі у Христі Господі. Нажаль, трапляються справи, які так ніколи і не були закінчені, але нема жодної закінченої справи, котра б не розпочалась.
Безперечно: спасіння від Бога, але ж ...праведний вірою житиме... Прийми вірою, дорога душа, що ти не повинна, не можеш пропустити весну власного духовного воскресіння. Вона вже розпочалась у незліченному числі люду. Невже ти залишишся осторонь, невже ти байдужа до світла і тепла, яким освічує і зігріває Бог? Невже зима забрала тебе назавжди і ти загинула від заметілі і стужі під наругою князя світу цього? Знай Христовий заклик: Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас. (Матвія 11:28)
автор: Анатолій Кушніренко